среда, 18 марта 2015 г.

Сенсорне виховання дошкільників з ДЦП - курсова робота

Деякі діти через наявність внутрішнього косоокості звикають користуватися обмеженим полем зору, ігноруючи його зовнішні поля. Наприклад, при великому ураженні моторного апарату лівого ока дитина може виробити звичку ігнорування лівого поля зору. При конструюванні з кубиків і паличок він не добудовує частини фігури ліворуч, малює і пише тільки на правій стороні аркуша, при розгляданні картинок бачить також тільки зображення праворуч. Ті ж порушення відзначаються і при читанні. З такими дітьми в дошкільному віці необхідно проводити спеціальні заняття з розвитку рухів очних яблук і цілісного сприйняття предмета. Значення ранньої психодіагностики Психологічна допомога дітям і підліткам з ДЦП - складна система реабілітаційних впливів, спрямованих на підвищення соціальної активності, розвиток самостійності, зміцнення соціальної позиції особистості хворого з ДЦП, формування системи ціннісних установок і орієнтації, розвиток інтелектуальних процесів, які відповідаю психічним і фізичним можливостям дитини. Психологічна реабілітація при ДЦП увазі проведення системи спеціальних заходів, спрямованих на відновлення (розвиток, формування) психічних функцій, процесів, властивостей, здібностей, що дозволяють дитині засвоювати і виконувати різні соціальні ролі, адаптуватися в суспільстві, т. Е. Спрямованих на відновлення (розвиток) психологічних механізмів соціальної інтеграції. Система психологічної реабілітації складається з наступних складових: психодіагностики, психокорекції, психологічного супроводу та психологічної профорієнтації. «Доцільність психологічної реабілітації, її пріоритетні напрямки, оптимальні методичні прийоми визначаються насамперед тим, які сфери психічної діяльності виявилися порушеними і тим, які психічні функції слід відновлювати і розвивати в першу чергу» (7, С.20). Для цього необхідне проведення психодіагностичного обстеження. «Психодіагностика дозволяє визначити особливості актуального психічного стану і потенційних можливостей психічного розвитку (зони найближчого розвитку) дитини з ДЦП» (15, с.164). У процесі психологічної діагностики дітей та підлітків з ДЦП необхідно дотримуватися ряду основних принципів (15, с.164-165): 1. Діяльнісний принцип, спрямований на проведення психологічного обстеження в контексті діяльності, доступної дитині з ДЦП: предметно-практичної, ігровий, учебной.2. Принцип якісного аналізу отриманих даних психологічного обстеження. Цей принцип, побудований на концепції Л. С. Виготського про визначальну роль навчання у процесі розвитку дитини, є надзвичайно важливим при психологічної діагностики порушень розвитку. Для психолога важливий не тільки кінцевий результат виконання тестового завдання, а й спосіб роботи дитини, вміння його переносити засвоєні навички на нове завдання, ставлення дитини до завдання, власна оцінка його результатов.3. Принцип особистісного підходу в процесі діагностики психолог аналізує не окремий симптом, а особистість дитини в целом.4. Принцип порівняльного підходу при вивченні порушеного розвитку психолог повинен правильно орієнтуватися в особливостях психічного розвитку здорового ребенка.5. Принцип комплексного підходу до діагностики психічного розвитку дитини включає облік безлічі чинників, що лежать в основі порушень розвитку дитини з ДЦП: клінічних, педагогічних, психологічних, соціальних. Як об'єкт психологічної реабілітації виступає не тільки сама дитина з ДЦП, але і його найближче оточення, в першу чергу батьки, сім'я, тому необхідна психодіагностика тієї системи відносин, в якій розвивається ребен6ок, формується його особистість. Психологічне обстеження сім'ї особливо актуально на ранніх етапах онтогенезу дитини з ДЦП, так як проведення психологічної реабілітації з дітьми до 3-5 років без активної участі їх батьків організаційно утруднено. Крім того, позиція батьків зумовлює можливість адекватного і активного «включення» дитини в реабілітацію. І нарешті, батьки важкохворої дитини самі потребують психологічної допомоги в силу дистресу, викликаного хворобою дитини. Таким чином, значення ранньої психодіагностики в системі психологічної реабілітації є надзвичайно важливим. Від якості та своєчасності проведення діагностичного обстеження безпосередньо залежить якість і успіх самої корекційної діяльності. Психодіагностика сенсорно-перцептивних функцій здійснюється поряд з психодіагностикою мови, руховий функцій дитини з ДЦП.1.3. Психодіагностика сенсорно-перцептивних функцій: аналіз сучасних діагностичних систем і методик багатьох дітей з церебральним паралічем, відзначаються сенсорні порушення, які проявляються в недостатності зорового і слухового сприйняття, в недостатності перцептивних функцій. У вітчизняній психології під перцептивними діями розуміють сприйняття, спрямоване на створення образу предмета. Основна властивість перцептивного образу - його предметність, формується при співвіднесенні суб'єктом одержуваної сенсорної інформації з дійсними якостями сприйманого об'єкта, для виявлення яких недостатньо одного споглядання, а потрібно практичну взаємодію з об'єктом. Перцептивное дія здійснюється за допомогою сенсорно-рухової інтеграції. Прикладом перцептивного дії може бути розглядання дитиною нового предмета, для чого необхідно насамперед виділення його з навколишнього фону. При порушенні перцептивних дій у дітей з ДЦП спостерігається нездатність до інтеграції частин сприйманого предмета в цілісний образ (І. І. Мамайчук, 1976). Таким чином, порушення зорового сприйняття у дітей з ДЦП можуть пояснюватися патологією зорової системи. І. І. Мамайчук було проведено дослідження, яке показало, «що перцептивні дії і образи сприйняття (тактильного і зорового) формуються у дошкільників з церебральним паралічем в значно більш повільному темпі, ніж у їхніх здорових однолітків» (9, С.34). Визначальну роль у їх формуванні відіграє розумовий розвиток дитини. Тяжкість порушення рухових функцій верхніх кінцівок, в результаті якої відбувається неузгодженість сенсорних і виконавчих дій, перешкоджає адекватному графічному зображенню предметів у дітей з ДЦП з збереженим інтелектом, а також негативно впливає на якості сприйняття фігур. У дітей з ДЦП з розумовою відсталістю спостерігаються більш глибокі порушення сенсорно-перцептивної та виконавчої діяльності, причому ступінь цих порушень головним чином залежить від глибини інтелектуального дефекту. Важливу роль у розвитку узагальненості і осмисленості гаптичних і зорових образів сприйняття у здорових і хворих дітей відіграє рівень їх мовленнєвого розвитку. У дітей з ДЦП з збереженим інтелектом не спостерігалося стійкого зв'язку між словом і сенсорним чином, що в значній мірі гальмувало співвіднесення засвоєних найменувань з предметом в процесі вирішення перцептивних завдань. У дітей з ДЦП, ускладненим легким ступенем розумової відсталості, труднощі словесного відображення гаптичних і зорових образів сприйняття головним чином визначалися низьким рівнем аналізу і синтезу сенсорних сигналів Наприклад, дитина може виділити якусь окрему частину предмета, але співвіднести його з іншими частинами і сприйняти цілісність цього предмета дитина з ДЦП нерідко ускладнюється. Особливо наочно недорозвинення перцептивних дій проявляється в процесі конструювання та малювання. У дітей з ДЦП можуть істотно страждати зорові функції на всіх етапах розвитку. У багатьох дітей з церебральним паралічем відсутня активність при зоровому сприйнятті предметів. Дитина не шукає очима захований або предмет, що впав. Щоб викликати у дитини простежування предмета, необхідно, щоб предмет потрапив у поле зору дитини. Така функція простеження при нормальному розвитку характерна для дітей перших 4 місяців життя. У дітей з ДЦП спостерігається недостатність зорово-моторної координації (дитина не тягнеться до видимої іграшці, що не захоплює її, т. Е. Зір активне не звертає рух його руки до певної мети). З іншого боку, захопивши іграшку, дитина не намагається її розглядати, т. Е. Відзначається відсутність єдиного поля зору і поля дії. При дослідженні зорового сприйняття у дитини з церебральним паралічем йому показують яскраву блискучу іграшку, яку поміщають в поле його зору, і відзначають можливість і тривалість фіксації погляду на неї, простеження у всіх напрямках. Психолог зазначає, тягнеться дитина до видимої іграшці. При недостатності зазначених функцій необхідно визначити причину цих порушень: відсутність інтересу, переважання реакцій страху, грубе порушення глазодвигательной іннервації, важка рухова патологія. Поряд із зазначеними функціями досліджують впізнавання знайомих іграшок, картинок (в 1-2 роки), можливість звірення кольорів (в 2-3 роки). Наприклад, дослідження звірення квітів проводять у вигляді навчального експерименту. «Дають заняття з підбору кульок за кольором. При цьому 6-8 кульок однакового розміру, пофарбованих у два кольори, складають у загальну коробку. На стіл поміщають дві пластмасові тарілочки такого ж кольору, як кульки. Педагог на очах у дитини бере червоний кулька, кладе його в червону тарілку, потім дає синій кулька і просить покласти його у відповідну за кольором тарілку. Якщо дитина з важким руховим поразкою, то він повинен поглядом вказати на тарілку, куди треба покласти кульку відповідного кольору. Поступово завдання ускладнюють: збільшують кількість пропонованих дитині кольорів. При оцінці результатів враховують обсяг наданої дитині допомоги »(8, С.110). У дітей, починаючи з 3-4-річного віку, досліджують особливості сприйняття об'ємного предмета і його співвіднесення з плоским зображенням. Для цього використовують яскраві іграшки і такі ж картинки: ложка, черевики, м'ячик, собачка, яблуко. Дитина розглядає іграшки і при показі картинки показує або подає відповідну іграшку. При ускладненні завдання дитині можна запропонувати звірення геометричних форм. Поряд з порушеннями зорового сприйняття у дітей з ДЦП може відзначатися недостатність слухового сприйняття. Слухове сприйняття у дітей з ДЦП детально обстежують в тих випадках, коли дитина не розуміє або обмежено розуміє звернену мову. Досліджують стан орієнтовного слухового рефлексу, перевіряють можливість локалізації звуку в просторі. Для цього дитині пропонують жестом чи поглядом вказати захований звучав предмет. Якщо у дитини є підозра на порушення слуху, необхідне обстеження у сурдолога. У деяких дітей з ДЦП відзначається підвищена чутливість до слухових подразників. Ці діти здригаються при будь-якому несподіваному звуці. У багатьох дітей цей вираз вродженого безумовного рефлексу Моро, який при нормальному розвитку є фізіологічним до 6 місяців, але у дітей з ДЦП зберігається значно довше. При дослідженні зорового і слухового сприйнятті необхідно виявити, чи є у дитини дисоціація в реагуванні на зорові і слухові подразники. Якщо це спостерігається, то можливе порушення сенсорної функції. Якщо дитина слабо реагує на обидва подразника, то це може бути пов'язано з порушенням пізнавальної активності, що виявляється у дітей із затримкою психічного розвитку або з розумовою відсталістю. Для визначення рівня перцептивного і розумового розвитку у дітей з ДЦП в дошкільному віці використовують різні діагностичні методики, широко застосовуються у вітчизняній і зарубіжній психології. Враховуючи гальмує роль сенсорних порушень в розумовому розвитку дітей з ДЦП, основна увага при психологічному обстеженні слід приділяти рівню розвитку сенсорно-перцептивної діяльності. На перших етапах обстеження рекомендується дослідити особливості розвитку зорового сприйняття: сприйняття форми, кольору, величини, просторових відносин предметів; рівень розвитку дотикального сприйняття предметів; форми, фактури, ваги; рівень сформованість конструктивних і графічних навичок і вмінь. Обов'язково в обстеження необхідно включити вивчення процесів аналізу, синтезу і узагальнень предметів, а також рівень розвитку кількісних уявлень. При дослідженні особливостей сенсорного та інтелектуального розвитку дошкільників з ДЦП важливий не тільки сам результат виконання завдань, а головне - спосіб їх виконання. Методики повинні бути побудовані відповідно особливостям рівня розвитку предметно-практичних маніпуляцій. Для проведення обстеження необхідно мати наступне обладнання та матеріал: дитячий стіл і стілець, а якщо дитина самостійно не сидить, то спеціальне крісло. Слід також мати певний матеріал для обстеження: дошка Сегена, чотирьохкольорові блоки і такого ж кольору дошка до них; кубики Коса (дитячий двоколірний варіант); лото «колір і форма», «колір і кількість»; набір об'ємних і плоских фігур для дотику; предметні картинки; набір карток для дослідження узагальнень методом виключення; кольорові олівці, альбоми для малювання. У процесі обстеження дитина повинна відчувати доброзичливе ставлення до нього. Не рекомендується виставляти дитині відразу всі іграшки. Щоб викликати у нього інтерес до заняття, можна запропонувати привабливу іграшку, наприклад, красиву пірамідку, матрьошку або дошку з кольоровими кулями. Під час вільної гри дитини психолог фіксує наступні моменти: чи проявляє дитина інтерес до іграшок; як довго ними займається; чи правильно вживає іграшку.

Комментариев нет:

Отправить комментарий