Класична музика як фактор художньо-естетичного виховання старших дошкільників

Розділи: Викладання музики, Робота сдошкольнікамі Формування основ музичної культури, а через неї і художньої, і естетичної культури дитини - найактуальніша завдання сьогодення. Виховання слухача, здатного відрізнити справжню красу високого мистецтва від дешевої, низькопробної підробки, повинно починатися вже в дошкільному дитинстві, оскільки саме цей вік є часом інтенсивного розвитку музичної сприйнятливості. Сприйняття (слухання) музики - один з найбільш розвиваючих і в той же час складних для дітей видів музичної діяльності. У ньому діти набувають найбільший, порівняно з іншими її видами, обсяг музичних вражень, вчаться слухати і чути музику, переживати і аналізувати її. Грунтуючись на аналізі психолого-педагогічної літератури та результати власних спостережень, можна зробити висновки про те, що необхідно сприяти накопиченню дітьми досвіду сприйняття музичної класики, формуванні своєрідних еталонів сприйняття. Пропоновані методи і прийоми організації сприйняття музики дошкільнятами потребують оновлення і вимагають систематизації дій педагога. Ввести дошкільнят у духовну атмосферу великого мистецтва, можливо ширше познайомити їх зі зразками російського, радянського і зарубіжного музичного творчості - програмна установка нової системи музичних занять у дошкільному закладі. Таким чином, аналіз педагогічного досвіду музичних керівників дошкільних установ і власної практики дозволив виявити протиріччя між необхідністю формування досвіду сприйняття класичної музики і недостатньою ефективністю педагогічної практики формування його у дошкільнят. Це переконало мене в необхідності розробки педагогічної технології сприйнятті дітьми класичної музики. Виходячи з усього вищесказаного метою моєї роботи з дітьми є естетичний розвиток старших дошкільників через сприйняття класичної музики. Новизна роботи полягає в інтеграції педагогічного процесу, який передбачає включення в слухання музики інших видів діяльності. Завдання роботи: розширювати знання дітей про музику, накопичуючи досвід сприйняття творів світової музичної культури різних епох і стилів; викликати і підтримувати інтерес до музики, співпереживання музиці, прояви емоційної чуйності, розвивати музичні здібності, виховувати естетичні почуття; спонукати дітей висловлювати свої музичні враження виконавської, творчої діяльності (в образному слові, малюнках, пластику, інсценуваннях); Для вирішення поставлених завдань розроблена педагогічна технологія організації сприйняття класичної музики, спрямована на естетичний розвиток дітей старшого дошкільного віку. Для вирішення поставлених завдань визначено педагогічні умови сприйняття класичної музики, які базуються на наступних принципах: Гуманізації - провідний принцип освіти, що передбачає облік особистості дитини, індивідуальної логіки його розвитку в процесі сприйняття музичних творів. Врахування вікових та індивідуальних особливостей дитини, що показує необхідність використання первинної діагностики сприйняття музики дітьми та враховує її результати і основні новоутворення віку в ході роботи по слухання музики. Урахування розвитку суб'єктних якостей і властивостей дитини в ході сприйняття музики, що означає облік музичних інтересів і спрямованості дитини на конкретний вид дитячої музичної діяльності, активності, ініціативності і самостійності, своєрідності і характеру музичного досвіду; розвитку цих якостей і властивостей у музичній діяльності. Суб'єкт-суб'єктної взаємодії в процесі організації сприйняття музики, що означає свободу реакцій і висловлювань дитини в ході слухання музичних творів, недопущення заходів, що обмежують пориви дитини. Дитина може вибирати види художньої діяльності, в якій знайшло б втілення почуте їм у музиці, виступати ініціатором слухання музики, називати вихователю музичні твори, які він хоче послухати, вносити пропозиції щодо репертуару. Педагог повинен співчутливо відгукуватися на ці ініціативи. Педагогічної підтримки, спрямовує дії педагога на надання допомоги дитині, що відчуває ті чи інші труднощі у процесі сприйняття музики. Основним завданням вихователя стає рішення спільно з дитиною складній ситуації адекватними, доступними способами і прийомами. Основним критерієм реалізації даного принципу стає задоволеність дошкільника самою діяльністю і її результатами, зняття емоційної напруженості і некомфортності. Співробітництва та співтворчості, що означає обов'язкове професійне взаємодія музичного педагога і вихователя в процесі організації сприйняття музики дошкільнятами, як в цілому і всього процесу музичного виховання та розвитку вихованців ДНЗ. Принцип передбачає тісну співпрацю з родиною дитини в контексті проблем музичного розвитку і фахівцями, які працюють в дитячому садку. Цілеспрямованості процесу сприйняття музики дітьми. Сприйняття - це цілеспрямований процес. Завдання, які вирішуються дитиною в ході сприйняття музичних творів, різноманітні, і педагогу необхідно знати, заради досягнення якої мети організовується музичне сприйняття. Цілеспрямованість процесу сприйняття дозволить визначити етапи педагогічної технології, оснастити їх адекватними методами і прийомами, що сприяють кращому розумінню і проникненню дитини в музичний твір, музичний образ. Художності музичних творів. Систематичності і послідовності в організації процесу сприйняття музики дітьми, що передбачає планомірну роботу по сприйняттю музичних творів дошкільнятами, поступове ускладнення музичного змісту і прийомів роботи з дітьми на різних етапах педагогічної технології, зв'язок змісту, форм, засобів і методів роботи. Продуктивності процесу дитячого сприйняття музичних творів, що означає, що результатом сприйняття музики може з'явитися якийсь творчий продукт, наприклад образ, втілений в малюнку, танці, мелодії, грі, слові і т. Д. Синкретичність, що припускає об'єднання різноманітних методів активізації сприйняття музики дітьми в умовах педагогічної технології, а також об'єднання різних способів художньо-творчої діяльності дошкільнят Технологія роботи включає в себе наступні етапи: 1 етап - створення умов успішного знайомства з творами класичної музики; 2 етап - накопичення у дітей музично-слухового досвіду, його розширення і збагачення в процесі знайомства з різними музичними творами; 3 етап - навчання прийомам відображення результатів сприйняття в різних видах художньо-творчої діяльності; 4 етап - організація діяльності з самостійного відображенню продуктів сприйняття в різних видах діяльності - ігровий, художньої, рухової; 5 етап - контрольно-аналітичний. 1 етап включає наступні напрямки роботи: створення музичного центру для слухання музикі.В проведенні занять велике значення має застосування сучасних засобів навчання. Сучасна звукозаписна та відтворювальна апаратура, розширення її акустичних і технічних можливостей дозволяє почути і відчути все багатство нюансів виконання. Відеотехніка дає можливість не тільки чути музиканта-виконавця, а й спостерігати за його грою. Відеозапису дозволяють побачити і почути найвидатніших виконавців. задоволення потреби дитини в емоційно насичених і різноманітних переживаннях; забезпечення свободи вираження своїх почуттів і переживань через слухання класичної музики і передачу їх у творчих видах діяльності; облік музичних уподобань педагогів і батьків; визначення репертуару відповідно до віку та умовами дитячого садка, який включає в себе твори класичної музики всіх епох і повинен бути доступний дітям і високохудожні. Для вирішення поставлених завдань було складено перспективне планування по слухання класичної музики, в якому визначені теми, репертуар, цілі та завдання. Музичний репертуар згрупований за темами, які стали традиційними в програмі: «Осінні контрасти», «Скоро Новий рік», «Весела зима», «Хто з нами поряд живе» і нові «Жарт в музиці», «Казка в музиці» та інші . Поряд з творами, рекомендованими програмою, включаю в репертуар твори вологодських композиторів: Гавриліна, Малишевої О. А. Великим святом для нас стають концерти артистів Вологодської філармонії. Вони не тільки виконують музику; проводять з дітьми цікаві бесіди, концерти по слухання музики, в яких діти беруть участь і грають на музичних інструментах. На 2 етапі накопичення дітьми музично-слухового досвіду, його розширення і збагачення в процесі знайомства з різними музичними творами здійснюється через проведення традиційних і домінантних музичних занять. Наприклад, за темою «Як народжується музика і якою вона буває» дітям пропонуються для прослуховування кілька музичних творів. За темою «Казка в музиці» дітям пропонується один музичний твір, але велика за змістом. В процесі слухання вчимо дітей не тільки розуміти зміст музики, але і виділяти окремі її виразні засоби. Виділяються етапи сприйняття музики, які традиційні в музичному вихованні: Цілісне сприйняття, з метою залучення уваги до слухання музики, настрою на сприйняття, занурення в нього. Диференційоване сприйняття, уточнення уявлення, розрізнення окремих епізодів у творі. Усвідомлення виразній ролі окремих засобів і повторне цілісне сприйняття з метою закріплення уявлень про прослуханої музиці. Музичний твір прослуховується на кількох заняттях, на кожному з яких ставиться певна мета і відповідно вибираються методи і прийоми. Слухання музики як вид музичної діяльності складається з наступних дій: - слухання творів, спеціально створених для даного виду діяльності; - Слухання в процесі розучування танців, п'єс для дитячого оркестру; - Слухання з метою визначення властивостей звуку в дидактичних іграх. Велика кількість музичних творів, пропонованих для слухання, використовую в інших видах музичної діяльності, насамперед у рухах і оркестрі, співі. Наприклад, знайомство з твором «Санта-Лючія» здійснюється через гру на музичних інструментах в оркестрі. Характер музики Чайковського «Вальс сніжинок» діти передають в русі танцю сніжинок. Граючи в дидактичну гру «Море», діти знайомляться з жанрами музики. На 3 етапі відбувається навчання дітей прийомів відображення результатів сприйняття в різних видах художньо-творчої діяльності. Інтеграція поєднує музику, образотворче мистецтво, літературу та хореографію і тому дуже актуальна, так як інтегровані заняття сприяють глибокому проникненню дітей в зміст слова, у світ фарб і звуків; розвивають естетичний смак, вміння розуміти і цінувати твори мистецтва; впливають на психічні процеси, які є основою формування художньо-творчих і музичних здібностей дитини. Робота з дітьми здійснюється через проведення інтегрованих та тематичних занять. Інтегровані заняття ведуться за напрямками: музики, малювання, живопису, поезії. Одним з улюблених занять є ті, на яких слухання музики об'єднується з творчим малюванням. Мета таких занять - втілення дітьми в малюнках своїх музичних вражень, переживань, пов'язаних з прослуханої музикою. До малювання приступаємо тоді, коли діти добре познайомилися з музичним твором, відчули його настрій, накопичили слухові і зорові враження. Пропоную прослухати музику і намалювати те, про що вона розповідає: «Намалюй той настрій, який передає музика, як вона звучить? Які фарби можуть передати цей настрій? »Дуже ефективним є спільне розглядання та обговорення малюнків:« Співзвучний чи малюнок музиці? Яке вона передає настрій? Чи вдалося його втілити у фарбах? »Звернення до синтезу мистецтв здійснюється на заняттях з циклу« Зустрічі з в музичній вітальні », де діти слухають класичну музику, читають вірші і розглядають картини за порами року. На занятті з теми «Море» діти слухають музику Римського-Корсакова «Океан - море синє» і розглядають картину «Дев'ятий вал» Айвазовського; за темою «Казка в музиці» слухаючи Свиридова «Чаклун», використані ілюстрації до казок і відеофрагмент казки. Музичне сприйняття розвивається не тільки на заняттях. У дитячому садку використовуються різноманітні форми організації музичної діяльності дітей - проводимо тематичні концерти, включаємо слухання музики в сценарії святкових ранків, слухаємо знайомі твори в групі в другій половині дня в грамзапису. Наприклад, проведені музичний дозвілля за творами Чайковського «Пори року», концерт-бесіда з розвитку музичного сприйняття по музичній казці «Про Алісу». Разом з дітьми були поставлені музичні спектаклі за казками «Лускунчик», «Снігова Королева», «Муха-цокотуха», «Спляча красуня» (Додаток 2). 4 етап: організація діяльності з самостійного відображенню продуктів сприйняття в різних видах діяльності - ігровий, художньої, рухової. Педагоги включають музику і в години тихих ігор, вільного малювання. Важливо, щоб діти мали можливість прислухатися до музики, не відволікали один одного Часто основа музичного твору, стає основою для організації сюжетно-рольових ігор та розваг. Наприклад, хлопчики із задоволенням грають в богатирів, коли ми знайомимося з оперою М. А. Римського-Корсакова «Казка про царя Салтана» і з оперою М. І. Глінки «Руслан і Людмила». Дівчатка перетворюються на Василину красу і Царівну Лебідь, грають в Попелюшку (балет С. С. Прокоф'єва «Попелюшка») Улюбленим видом музичної діяльності у дітей є свята і розваги. У них діти проявляють свої здібності, вміння, творчість, відчувають себе вільно і розкуто. У цих видах діяльності закомплексовані, затиснуті діти проявляють себе з іншого боку. Педагоги часто використовують музику в різних видах занять. (Тема «Акваріум», музика Сен-Санса, «Море» (Римський-Корсаков «Океан - море синє»), «Карнавал тварин» Сен-Санса) На екологічних заняттях використовується музичний цикл по «пори року» П. І. Чайковського , А. Вівальді. Моніторинг естетичного виховання дітей здійснювався за допомогою спостереження за діяльністю дітей під час музичних занять та аналізу участі випускників дитячого садка в гуртках художньо-естетичного циклу, відгуків вчителів, бесіди. У розробці нашої методики діагностування художньо-естетичного виховання дошкільника ми керувалися положеннями К. В. Тарасової. Основним показником художньо-естетичного виховання дитини, на нашу думку, є його емоційна чуйність, оскільки вона відображає інтерес дитини до класичної музики, співпереживання, бажання висловитися в інших видах діяльності. Аналіз результатів дозволив виявити позитивні тенденції в художньо-естетичному вихованні дітей. Вони виражаються в тому, що: - діти стали більш захоплено слухати класичну музику; значно змінилися особливості музичного сприйняття: з'явилося довільне увагу, вміння зосереджуватися, вловлювати деталі виконання. - Їхні висловлювання про емоційний і образному змісті музики стали більш адекватними; - Вони навчилися уважно розглядати картини живопису і складати словесний опис картини; - Стали розрізняти теплі і холодні кольори фарб, підбирати їх до прослуханої музики і використовувати в своїх малюнках; - Створювати пластичні етюди та танцювальні композиції; - Знаходити яскраві темброві фарби і інструментувати музику за допомогою дитячих музичних інструментів. Позитивним результатом свого досвіду вважаю досягнення колишніх вихованців, які навчаються в ДШМ на фортепіано, скрипці, народних інструментах, які разом зі своїми педагогами приходять до нас в кінці навчального року і виступають перед дітьми і співробітниками ДНЗ.