Гострий гнійний риніт часто дозволяється без антибактеріальної терапії

Тема: Інфекційні захворювання, клініка, діагностика та лікування Згідно з результатами мета-аналізу, опублікованого в липні 2006 р в British Medical Journal, призначення антибіотиків може бути доцільно при лікуванні гострого гнійного риніту, однак, антибактеріальна терапія також може принести і шкоду. Тому в більшості випадків оптимально на першому етапі обійтися без антибактеріального лікування. Більшість посібників з лікування гострого гнійного риніту рекомендують не призначати антибіотики при даному стані, посилаючись на дослідження, які не виявило зменшення тривалості гнійного риніту на тлі такого роду терапії. Однак, в останньому великому дослідженні зафіксовано зменшення тривалості захворювання при використанні амоксициліну, хоча і не було виявлено статистично значущих відмінностей між досліджуваної і контрольної групами пацієнтів за показниками поліпшення загальної симптоматики гострого гнійного риніту. Надмірне ж застосування антибактеріальних препаратів веде до зростання антибіотикорезистентності. Використовуючи бази даних MEDLINE, Embase, Cochrane та спеціалізовану літературу, автори провели пошук інформації про дослідження ефективності антибактеріальної терапії при гострому гнійному риніті і виконали мета-аналіз подвійних сліпих рандомізованих плацебо контрольованих порівняльних досліджень антибіотиків у порівнянні з плацебо при ринітах тривалістю менше 10 днів. Із знайдених клінічних досліджень в 4-х відзначалася користь від застосування антибіотиків і 4 містили протилежні висновки. Сукупна ймовірність користі від застосування антибіотиків при риніті склала 1,18 у порівнянні з плацебо, тобто від 7 до 15 осіб повинні приймати антибіотики для досягнення одного випадку купірування симптомів гострого гнійного риніту. Відносний ризик розвитку небажаних лікарських реакцій (НЛР) при лікуванні антибактеріальними препаратами склав 1,46 (95% довірчий інтервал (ДІ) 1,10-1,94), що означає, що від 12 до 78 пацієнтів повинні приймати антибіотики для розвитку одного випадку небажаного ефекту терапії. Найбільш частими НЛР були блювання, діарея, біль у животі, але також в окремих випадках зафіксовані повідомлення про висипу і гіперактивності пацієнтів. У групах, які отримували плацебо, ніяких серйозних НЛР відзначено не було. Автори мета-аналізу вважають, що антибіотики ефективні при лікуванні гострого гнійного риніту, але можуть викликати НЛР частіше у формі розладів з боку шлунково-кишкового тракту, і рекомендують у більшості випадків на першому етапі обійтися без антибактеріального лікування. Дане дослідження має обмеження, оскільки не виключено, що пропущені деякі відносяться до тематики дослідження публікації через відмінності в термінології та застосування різних антибіотиків у різних дослідженнях. Даний мета-аналіз підтримує думку про початковий лікуванні гнійного риніту без антибіотиків або із застосуванням тактики активного спостереження. Антибіотики повинні бути використані тільки, якщо симптоми риніту тривають досить довго і турбують пацієнтів. У цих випадках слід розглянути доцільність призначення антибактеріальної терапії. Результати мета-аналізу узгоджуються з оглядами по антибактериальному лікуванню хронічного гнійного риніту, і автори вважають, що немає необхідності в додаткових дослідженнях з даної проблеми. L. Barclay, C. Vega. Acute Purulent Rhinitis Often Resolves Without Antibiotics. BMJ. Published online July 21, 2006.