поведінка дитини в 4 роки

Я молода мама і я дуже люблю свого сина, але він не слухняний і часто без мого крику або загрози (не підеш гуляти якщо не зробиш або щось в цьому роді) не слухається. Сьогодні проізол такий випадок. Ми (моя подруга її чоловік і наші діти) поверталися з кінотеатру. Мій син побачив іграшку і став просити її купити. Я йому відповіла, що сьогодні мама вже витратила достатньо грошей тому іграшку йому не куплю. Дитина починає вимагати, я його веду далі, тоді він охоплює мою ногу і починає кричати "Ану повернися назад, ми нікуди не підемо поки не купимо іграшку". Я намагаюся пояснити синові, що так поводитися не можна, але якщо він дійсно так хоче цю іграшку, то я йому її куплю коли отримаю зарплату. Дитина нічого не хоче слухати, а від того що я намагаюся ити далі навіть замахнувся. Я намагаюся його відірвати від своєї ноги, але в мене зайняті руки і мені було не зручно. Тоді чоловік моєї подруги відірвав сина від моєї ноги і хотів з ним поговорити, але моя подруга взяла мого сина на руки і зі словами: "Якщо ти не слухаєш маму і навіть її ображаєш тоді я заберу тебе з собою" понесла його вперед. І ми пішли далі. У мого сина почалася істерика ... Спочатку він плакав і тягнув до мене руки (я йшла за ними і мовчки спостерігала), потім він став навіть не кричати а гарчати на мою подругу зі словами відпусти. Пізніше став погрожувати що вдарить її. Вона не відпускала його. Тоді він став битися. Він бив її руками, вона говорила, що битися не можна, але він все одно бив, вона стала затримувати йому руки, тоді він став бити її головою. Вона відхилилася, що б він не зміг її вдарити, тоді він став бити її ногами. Вона присіла і намагалася йому пояснити, що він поводиться погано, і якщо він любить маму і хоче до неї повернутися, то повинен заспокоїтися і вести себе добре. Але він її не слухав продовжував гарчати і битися. Вона не витримала і відпустила його. Він тут же підбіг до мене обняв мої ноги і сказав, що тітка (вона його хресна і він її добре знає) погана і більше він не хоче ходити до неї в гості і гуляти з її сином (вони дружать). Заліз до мене на руки і так і не відпускав поки ми не повернулися додому. Вдома я з ним поговорила про його поведінку, про те що він погано поводився. Ще до кінотеатру мій син погано грав з сином моєї подруги (її дитина старше мого на рік) штовхав його, хоч і подушкою, але той боляче вдарився об кут меблів. Перший бійку починав ... А перед походом в гості він обіцяв себе добре поводити. Я йому сказала що раз він не виконав свою обіцянку, то і я тоді не виплню свою обіцянку а я обіцяла з получки купити йому самокат. Він засмучений. Визнав, що поводився погано. Але все одно сказав що тітка погана і він більше не хоче до неї ходити Він у мене хоч і балований, але рідко вимагає, що б я йому що = то купила. Він рідко кричить і ще рідше закочує істерику. Я перший раз бачила його таким. Але він справді часто починає бійку. І не особливо дружно грається. Подруга порадила звернутися до психолога, що така поведінка - це не нормально. Мені теж не сподобалося, то що відбу. І я в самам справі має намір звернутися з дитиною до психолога, але така чи не нормальна реакція дитини? Адже йому сказали що заберуть від мами, тому він і став вести себе подібним чином, а так як я не втручалася, то став і битися ... Допоможіть розібратися